Вітаємо Вас на офіційному сайті
Рожнівського навчально-виховного комплексу «Гуцульщина» ім. Ф.Погребенника
Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Косівської районної ради
Електронна заява на участь
в конкурсному відборі на вступ
до ВНЗ України
Інформаційна система "Конкурс"
Вступ до вищих навчальних закладів України I-IV рівнів акредитації
Дорогі вчителі !
Наче роса на сонці, так швидко промайнули наші шкільні роки. Ніколи не забуду звук рідного дзвоника, запах, який нісся до нас із їдальні, та метушливих учнів, які завжди збивали нас з ніг.
Я щиро вдячна вчителям, котрі направили мене на правильний та вірний шлях. Скільки труду й терпіння вони вклали в нас, а ми, на жаль, цього не цінували. Та всьому свій час.
Щодо мене, то я, коли зайшла до незнайомої аудиторії, мені стало страшно та моторошно. В той момент я захотіла до своєї школи, у рідний 38 кабінет. Але якби я цього не хотіла – все марно. Та опанувавши себе, я переступила чужий поріг, який згодом став мені рідним.
До речі, я завдячую нашим учителям за те, що зараз навчаюся у Прикарпатському університету ім.. В.Стефаника. протягом шкільних років вони збудували фундаменти знань, на який я зараз можу впевнено опиратися. З студентами старших курсів і навіть з викладачами я можу спілкуватися на різні теми, адже ми вивчали предмети, які розвивали нас у різних сферах, розширювали наш кругозір. Сильна підготовка зі школи відкрила переді мною багато дверей та можливостей. На запитання, де я здобула середню освіту, я гордо та з радістю відповідаю: «У Рожнівському НВК «Гуцульщина» ім.. Ф.Погребенника НаУКМА». Сама назва говорить про те, що в нас викладають висококваліфіковані вчителі, які прагнуть навчити дітей того, що самі знають і навіть більше.
Не забувають вчителі і про моральне виховання. Вкладають у душі своїх учнів такі людські чесноти як щирість і чуйність, взаємоповага та взаємодопомога. І до сьогодні я дивуюся, як може все поєднатися в наших педагогах: дивовижна ерудиція, невичерпна і водночас цілеспрямована енергія, душевна теплота й доброзичливість, гострий розум та сильне слово.
Так сумно та прикро було розлучатися із ними. Адже наші вчителі – це наші батьки, а школа – рідна домівка. Душу опалює сум, коли розумієш, що зараз хтось інший господарює в нашому кабінеті. Не віриться, що я вже не сяду за шкільну парту, не відповідатиму на уроці.
Я дякую Богу, що він послав мені можливість навчатися саме у цій школі, адже це таке щастя. дякую вчителям за їхній труд та знання, за можливість у будь-який час прийти до школи і знати, що на тебе завжди чекають та не забувають. Дякую їм за те, хто ми є зараз. Низький уклін вам, дорогі наші, та щира подяка. Ви стали для нас орієнтиром життя. Бережіть себе для молодшого покоління. Будьте здорові та щасливі. Нехай Господь вас благословить !
З повагою випускниця 2010 року,
учениця 11-А класу
Томей Віталія
Стукають колеса поїзда… У вагоні тихо. Я їду додому. Я їду на зустріч з друзями-однокласниками. Їду, щоб знову повернутись у шкільні роки. Їду, щоб вкотре подякувати своїм учителям. Адже завдяки їм здійснилася моя мрія. Я студентка Національного університету «Острозька академія».
У школі я здобула знання, з якими впевнено почуваю себе в стінах вишу. Хоча поряд зі мною навчаються випускники міських шкіл, гімназій, ліцеїв, але рівень моїх знань аж ніяк не поступається їхньому.
Не хочу нахвалювати себе, але навіть у деяких предметах я обізнана набагато більше. Українська мова, англійська мова, історія – це ті предмети, з якими у мене не виникає ніяких труднощів.
Я горда за свою школу, за те, що у мене були такі вчителі, за те, що вони зуміли навчити, пробудити жагу до знань. Справді, наша школа – взірець, на який потрібно рівнятися іншим. Тут можна здобувати ґрунтовну середню освіту, звісно ж при бажанні, і продовжувати навчання у найпрестижніших вузах України.
Минулого року, я і всі мої однокласники, пройшли нелегке випробування – вступ до вишу. І це було досить важко. Але ми довели, що достойні звання випускників Рожнівського колегіуму.
Всі мої однокласники обрали собі вуз для здобуття вищої освіти. Та це ще не все. Ми продовжуємо тримати марку: успішно здаємо усі модулі і практичні, беремо участь у розвитку своїх університетів. Перша сесія пройшла досить успішно, державники не покинули свої “святі“ місця (що не мало важливо).
Скажу, що рівень освіти у моїй школі досить високий, а вчителі – це висококваліфіковані, добросердечні і водночас вимогливі наставники, що сіють зерна людяності, доброти у серцях своїх вихованців. Це люди, які допоможуть у складних ситуаціях і підкажуть правильне рішення тієї чи іншої проблеми. А головне – дадуть знання, які в майбутньому стануть фундаментом і опорою всього життя.
І хоча моя дорога додому тривала 20 годин, і приїхала я тільки на один день, я аж ніяк не жалію, бо ця зустріч для мене свято !
З повагою випускниця 2010 року,
учениця 11-А класу
Шкрібляк Ольга
Ще не так і багато часу пройшло, ще не так і багато днів промайнуло...а може і багато. Ще до сьогодні палає в душі вогник ностальгії, вогник чогось такого рідного і світлого. Мабуть, ще не хочу відпустити думки про школу, про уроки, про друзів і однокласників, про таких рідних і дорогих вчителів.Завжди привітна, завжди світла, завжди виграє сонячними зайчиками у великому холі, нагадуючи про безліч днів проведених в її лоні, про останній дзвоник і випускний. Не було жодного дня, щоб я не згадала про всіх нас, про уроки, смішні історії, досягнення, першу двійку і п'ятірку, про шкільні вечори і ранішні запізнення....Поза її межами не приймають таких вибачень. На мою думку, це був поріг, між дитинством і дорослим життям... але в її стінах ми навчилися переживати все, що б не трапилось з гордо піднятою головою, з думкою, що ми є і завжди маємо бути найкращими. Ми навчилися вчитися, навчилися досягати чогось своїми силами, своїм терпінням і працьовитістю. Завжди мали, думаю, що й до сьогодні маємо, в кого запитати поради і попросити підказки. Така велична і така рідна, школо....
Дуже сумую, бо тут залишилися перші думки і почуття. Це кістяк, який заклали вчителі, завжди буде в нас, це основа, яка не прогнеться під тягарем життя. Сьогодні дякую вам за все, дорогі вчителі. За навчання, за те що вчили нас жити, творити і вірити в свої сили. Адже ви розпізнали в нас таланти.
І ніколи не забуду, ніколи не струться з пам'яті ці чудові і світлі роки.
З повагою випускниця 2010 року,
учениця 11-А класу
Ю. Радиш
Час плине невпинно... ще минулого року, в цей самий час ми сиділи за партами і все що було у нас в думках—це ЗНО. Не могли ми уявити, що зовсім скоро розлетимось по світу, хто куди... І мені найбільше не вірилось, що не буду я на зустрічі із своїми рідними однокласниками... адже готуючись до зустрічі минулих випускників кожного разу уявляла собі... Як ще хочеться хоча б на хвилинку полинути до вас, дуже хочеться, щоб побачити рідних вчителів, які «страдали» від нас скільки років, вкладали свою безмірну працю в нас, щоб виростити не просто гарних учнів, а ще і людей із добрим серцем. Щоб ми прославили наш славний Рожнівський навчально-виховний комплекс «Гуцульщина» на весь світ.. .над чим ми і працюємо. Не можна не згадати важкої праці нашого директора, Ольги Юліанівни, та всієї дирекції... Скільки виступів ми зробили завдяки Тетяні Василівні і Євгенії Григорівні. А Марія Іванівна була для нас не тільки вчителькою біології, а як мамою, яка завжди підтримувала і давала добру пораду... Хочеться подякувати всім-всім вчителям за безмежне терпіння і любов... Всі ви були дуже близькі нам, але такі вчителі як Світлана Марківна, Орися Михайлівна займали особливе місце в нашому житті. І навіть не можливо уявити нашого життя в школі без них, без їхньої мудрої поради кожний день!Особливе місце в шкільні роки для кожного мала Наталія Іллівна, але для мене, напевно, особливе, бо якби не вона, то можливо, я б не була там, де я зараз...Не один раз приходила додому зі школи, чи із додаткової із сльозами на очах, говорила мамі, що не хочу англійської, не буду вчити і дуже важко, але щось в середині говорило, що це моє, тільки зараз розумію, яку велику вдячність треба віддати Наталії Іллівні!
Так, останній рік був дуже нелегким для нас... і втрата Марії Михайлівни була не із легких, адже такою рідною вона стала для нас за стільки років… але із допомогою вчителів і нашого вже рідного Василя Миколайовича «тата» ми пройшли через все.. .Він ніколи не забуває своїх учнів, навіть за океаном... завжди підтримає, дасть добру звісточку із дому, із рідної школи!
Тож велике спасибі всім, хто працював для нас і заради нас, спасибі тим, кого не згадала особисто, але пам'ятайте, що ви всі в наших думках і серцях!!!
І рідні однокласники, і друзі, як я вже писала, мені дуже б хотілося бути там із вами, і щоб сон Віти збувся... Ви теж, як безмежне джерельце любові і підтримки, завжди пам'ятаєте і чекаєте!!! Дякую вам всім!!!
Сподіваюся, що цими словами я хоч трішечки замінила свою присутність!!!Великий привіт вам всім із Америки!!!
З повагою випускниця 2010 року,
учениця 11-А класу
Григорчук Людмила
Про школу спогадів багато: скільки недоспаних ночей, скільки списаних контрольних та самостійних, скільки переживань, а скільки приємних та незабутніх моментів !!! Школа – це святе ! Вона дала мені глибокі знання, які допомогли успішно вступити до вищого навчального закладу. Я вдячна своїм терпеливим та мудрим учителям, які справді хотіли, щоб ми стали чесними, справедливими, добрими та розумними людьми. Приємно, що й після закінчення школи, вона зустрічає нас теплими обіймами. Душа не раз радіє, коли поради та настанови наших великих педагогів допомагають нам на цій нелегкій стежині дорослого життя. Думає, що єдине що варто сказати, це: «Велике спасибі Вам, дорогі наші вчителі !».
З повагою та любов’ю
учениця 11-А класу, 2010р.
Христина Павлюк
Рідна школа – це: осердя мудрості, життєтворчий і висококваліфікований директор, позитивні моменти, подорож у світ мудрості, наймудріші вчителі, найкращий класний керівник, становлення особистості, метаморфоза, дружні однокласники, живий організм із своїми проблемами та перемогами, осередок тепла, затишку і любові, захоплюючі екскурсії, справжні друзі, цікаві уроки, довгожданий атестат.
Атаманюк Святослава
учениця 11-А класу, 2012 р.